Правопис дієслів

Дієслово. Не з дієсловами. Правопис –шся, -ться у кінці дієслів

Дієслово — це частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання щоробить (зробить) предмет?, що робиться з предметом?

Неозначена форма дієслова (інфінітив), називаючи дію або стан, не вказує на особу, число, час і відповідає на питання що робити? що зробити? Інфінітиву властивий суфікс -ти (-ть), після якого може вживатися суфікс -ся.

Частка не з дієсловами пишеться окремо.

Частка не пишеться разом з дієсловами нездужати (хворіти), неславити (гудити), непокоїтись (хвилюватись).

Безособові дієслова

Безособові дієслова можуть творитися від особових дієслів у формі 3-ї особи однини теперішнього або минулого часу за допомогою зворотної частки -ся: робить — робиться, їсть — їсться, спить — спиться.

Правопис прислівників

1.1 Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником

віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще

Від подібних прислівників слід відрізняти сполучення прийменників із незмінюваними словами, вживаними в значенні іменників. Такі сполучення пишуться окремо: від сьогодні, до завтра, на завтра, на потім (не відкладайте цього до завтра, на завтра, на потім), за багато, на багато (пор.: забагато гуляєш і за багато років уперше приїхав, стало набагато легше й зал на багато місць), на добраніч, на ура.

1.2 Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником

безвісти, безперестанку, вбік, ввечері, ввіч, вволю, вголос, вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, влад, влітку, внизу, вночі, восени, впам'ятку, впереміж, впереміш, вплав, вплач, впоперек, впору, враз, вранці, врешті, врівень, врівні, врозкид, врозліт, врозсип, врозтіч, вряд, всередині, вслід, всмак, вщерть, доверху, довіку, довкола, доволі, догори, додолу, додому, докупи, донизу, дотла, дощенту.

Правопис прикметників

Правопис прикметників

Під час написання прикметників трапляються значні труднощі, пов'язані зі специфікою їх вимови, словотвору і формотворення.

Правопис префіксів

Слід розрізняти префікси пре- і при-:

а) префікс пре-

вживається переважно у якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, презавзятий, прекрасний, премудрий, прекрасно, препогано. Крім того, префікс пре-виступає в словах презирливий, презирство й у словах старослов'янського походження: преосвященний, преподобний, престол;

б) префікс при-

вживається у прикметниках, утворених від поєднання іменників із прийменниками зі значенням наближення: пригірок, прикордонний; неповноти дії: присісти та приєднання: прибити;

в) префікс прі-

вживається тільки у словах прізвисько, прізвище, прірва.

Правопис іменника

1.1 Разом пишуться складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких — дієслівного походження: вертоліт, лісосплав, самохід, силосонавантажувач, тепловоз. 

1.2 Разом пишуться складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука: білокрівці, чорногуз, чорнозем.

1.3 Разом пишуться складні іменники, утворені за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ; сюди ж належать іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження (тут роль сполучного звука виконує останній голосний першого іменника):верболіз, лісостеп, носоріг, трудодень, шлакоблок (але людино-день); автострада, велотрек, радіокомітет.

1.4 Разом пишуться складні іменники, утворені з дієслова в наказовій формі та іменника: горицвіт, зірвиголова, перекотиполе, пройдисвіт; Перебийніс, Убийвовк (прізвища).